З тих прекрасних дитячих листів до Митрополита, які ми подаємо в книжці, бачимо як в дитячому розумінні особи Святого Миколая і Митрополита Андрея зливаються в єдину і неповторну Духовну особу на йменні Любов. Воістину: Любов неподільна. Дитяча душа по-особливому глибоко, тонко і просто передає це в тих листах. Адже пишучи прохання до Св. Миколая, вони зверталися до Митрополита Андрея – аби він передав їх Св. Миколаєві. Маленькі хитруни добре знали, що Святий Миколай навзаєм передасть для них подарунки через щедрі руки такого любленого ними Таточка (так діти називали Митролита).
Окрім того, щоб нагадати читачеві про дуже важкі 20-30-ті роки минулого століття, на 4-й сторінці обкладинки подаємо лист А. Шептицького до Папи Венедикта XV, який пронизаний любов’ю і болем за людей, а особливо – за дітей Галицької землі. Вступом до книжки є офіційне “Пастирське Послання Митрополита Андрея до дітей”.